совість
СУМЛІ́ННЯ (усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством), СО́ВІСТЬ. — Паничі женяться не по любові, а задля грошей!.. Коли є на світі честь, сумління, щира любов, то тільки в нас, а не в вас (І. Нечуй-Левицький); Всім єством вона прагне осягнути ще одну науку, може, найглибшу, науку про те, як жити людині, як жити так, щоб ніколи не гризло тебе сумління, щоб не було соромно за тебе твоїм дітям (О. Гончар); Груня сповнилася образи — її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами! Совісті нема в свекрухи (О. Довженко).
Словник синонімів української мови