сотка —
Со́тка: — (разів): сотня [IV] — сота частина якої-небудь одиниці, міри [44-1]
Словник з творів Івана Франка
сотка —
со́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
сотка —
-и, ж. 1》 Те саме, що сотня 1). 2》 Одна сота частина якої-небудь одиниці, міри (перев. гектара, трудодня і т. ін.); міра площі присадибної ділянки, дачі та ін. (10 м x 10 м = 100 м2) 3》 тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. 4》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сотка —
СО́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що со́тня 1. Обходив [дід] церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Г.
Словник української мови у 20 томах
сотка —
И, ж. 1. Сто грам горілки. Сотка водки на душу. 2. Купюра номіналом у 100 грошових одиниць. Розміняти сотку.
Словник сучасного українського сленгу
сотка —
(-и) ж.; мол., жрм. Стільниковий телефон. Генералові хтось подзвонив по "сотці", і він махнув рукою: дій, полковнику (В. Яворівський, Вовча ферма).
Словник жарґонної лексики української мови
сотка —
СО́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що со́тня 1. Обходив [дід] церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
сотка —
Сотка, -ки ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.
Словник української мови Грінченка