сотка

СО́ТКА, и, ж.

1. Те саме, що со́тня 1.

Обходив [дід] церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Г. Хоткевич);

Назначив на книжку ціну лише 75 крейцарів і мав надію, що хоч яку сотку зароблю за то [те], що писав у поті чола (О. Маковей);

В торбині був уже розпечатаний лист, чистий папір, гребінець і декілька соток грошей (П. Панч).

2. Одиниця земельної площі, яка дорівнює одній сотій частині гектару.

– Оце такий для мене горо́д?! П'ятнадцять соток?! (Остап Вишня);

У дбайливих господарів кожна сотка землі іде в діло (з газ.);

Шість сотоке.

3. тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь.

Толокою .. бігли та перехрещувалися сотки ледво [ледве] видних стежечок (І. Франко);

Сотки людей перейшли, не замітили бідака, не подав ніхто помічної руки (С. Ковалів).

4. Сто частин якоїсь міри (метра, кілометра і т. п.).

5. розм., рідко. Міра горілки, що дорівнює сотій частині відра;

// Пляшечка такого вмісту.

На комині дві пляшечки-“сотки” стоїть (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. сотка — Со́тка: — (разів): сотня [IV] — сота частина якої-небудь одиниці, міри [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. сотка — со́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. сотка — -и, ж. 1》 Те саме, що сотня 1). 2》 Одна сота частина якої-небудь одиниці, міри (перев. гектара, трудодня і т. ін.); міра площі присадибної ділянки, дачі та ін. (10 м x 10 м = 100 м2) 3》 тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. 4》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сотка — И, ж. 1. Сто грам горілки. Сотка водки на душу. 2. Купюра номіналом у 100 грошових одиниць. Розміняти сотку.  Словник сучасного українського сленгу
5. сотка — (-и) ж.; мол., жрм. Стільниковий телефон. Генералові хтось подзвонив по "сотці", і він махнув рукою: дій, полковнику (В. Яворівський, Вовча ферма).  Словник жарґонної лексики української мови
6. сотка — СТО (кількість із 100 одиниць), СО́ТНЯ, СО́ТКА.  Словник синонімів української мови
7. сотка — Со́тка, -тки, -тці; со́тки, со́то́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сотка — СО́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що со́тня 1. Обходив [дід] церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Хотк.  Словник української мови в 11 томах
9. сотка — Сотка, -ки ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.  Словник української мови Грінченка