спаковувати

ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Гончар); — Упаковуй краще своє добро та виїзди (Л. Яновська); Спакував я свої речі і тільки чекаю, щоб жінка з дитиною вийшли з хати (Ірина Вільде); Тюкувати тютюн.

СКЛАДА́ТИ (збирати речі докупи, у певне місце), УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ), ПАКУВА́ТИ, СПАКО́ВУВАТИ (обгортаючи в пакунки). — Док.: скла́сти, укла́сти (вкла́сти), спакува́ти. Вона.. на ранок склала свої речі.. і поїхала в місто (О. Іваненко); Весь отой крам треба було мити, шурувати, сушити і — знов укладати на давнє місце (Ірина Вільде); Петруня в конторі швидко пакує свої речі (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. спаковувати — спако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спаковувати — -ую, -уєш, недок., спакувати, -ую, -уєш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. || що. Укладати, збирати свої речі у валізу і т. ін., готуючись у дорогу. || кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу. Спаковувати валізу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаковувати — СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. У друкарні порався наймит Ярема.  Словник української мови у 20 томах
4. спаковувати — СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев’язуючи. У друкарні порався наймит Ярема.  Словник української мови в 11 томах