спаковувати

спако́вувати

-ую, -уєш, недок., спакувати, -ую, -уєш, док., перех.

Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи.

|| що. Укладати, збирати свої речі у валізу і т. ін., готуючись у дорогу.

|| кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу. Спаковувати валізу.

Значення в інших словниках

1. спаковувати — спако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спаковувати — СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. У друкарні порався наймит Ярема.  Словник української мови у 20 томах
3. спаковувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.  Словник синонімів української мови
4. спаковувати — СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев’язуючи. У друкарні порався наймит Ярема.  Словник української мови в 11 томах