спекота

СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬ розм., ЖАР рідше, СКВАР діал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛО розм., ЖАРОТА розм., ВАР розм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю). Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Було вже надвечір. Сонце світило стиха, без жари (П. Куліш); Їй мріється далеке небо безхмарне, білі розпечені палом мури (М. Старицький); В хаті була спекота, і вони спали в сінях (Григорій Тютюнник); В хаті було пекло, як і на сонці (Ю. Яновський); Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (М. Коцюбинський); Сонце підбилося ген-ген понад осокори, розпекло пісок.. і все замовкло під його варом (Дніпрова Чайка); У холодку — і там парня, аж в'ялить, Бо сонечко вогнем неначе палить (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. спекота — спеко́та́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спекота — див. спека  Словник синонімів Вусика
3. спекота — -оти, ж. Велика спека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спекота — СПЕКО́ТА́, о́ти́, ж. Велика спека. Доїхала я .. добре, ото тільки, що який час було трохи паморочно від несвітської спекоти в вагоні (Леся Українка); Сонце котилось до заходу, на землю лягали видовжені тіні, але спекота не спадала (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. спекота — СПЕКО́ТА́, о́ти́, ж. Велика спека. Доїхала я.. добре, ото тільки, що який час було трохи паморочно від несвітської спекоти в вагоні (Л. Укр., V, 1956, 336); Сонце котилось до заходу, на землю лягали видовжені тіні, але спекота не спадала (Збан.  Словник української мови в 11 томах
6. спекота — Спекота, -ти ж. = спека. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка