спекота

СПЕКО́ТА́, о́ти́, ж. Велика спека.

Доїхала я.. добре, ото тільки, що який час було трохи паморочно від несвітської спекоти в вагоні (Л. Укр., V, 1956, 336);

Сонце котилось до заходу, на землю лягали видовжені тіні, але спекота не спадала (Збан., Сеспель, 1961, 440);

— Хоч би хліб зібрати, спекота яка стоїть,— сказав Силантій (Перв., Дикий мед, 1963, 452).

Значення в інших словниках

1. спекота — спеко́та́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спекота — див. спека  Словник синонімів Вусика
3. спекота — -оти, ж. Велика спека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спекота — СПЕКО́ТА́, о́ти́, ж. Велика спека. Доїхала я .. добре, ото тільки, що який час було трохи паморочно від несвітської спекоти в вагоні (Леся Українка); Сонце котилось до заходу, на землю лягали видовжені тіні, але спекота не спадала (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. спекота — СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬ розм., ЖАР рідше, СКВАР діал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛО розм., ЖАРОТА розм., ВАР розм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю).  Словник синонімів української мови
6. спекота — Спекота, -ти ж. = спека. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка