спековище

СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́.

Надворі спековище, а в курені прохолода (Збан., Курил. о-ви, 1963, 52).

Значення в інших словниках

1. спековище — спеко́вище іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спековище — -а, с., розм. Те саме, що спекота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах