спековище

спеко́вище

-а, с., розм.

Те саме, що спекота.

Значення в інших словниках

1. спековище — спеко́вище іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Збан., Курил. о-ви, 1963, 52).  Словник української мови в 11 томах