спековище
спеко́вище
-а, с., розм.
Те саме, що спекота.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спековище — спеко́вище іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Збан., Курил. о-ви, 1963, 52). Словник української мови в 11 томах