спековище

спеко́вище

-а, с., розм.

Те саме, що спекота.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спековище — спеко́вище іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Збан., Курил. о-ви, 1963, 52). Словник української мови в 11 томах