1. Орфографічний словник української мови

спековище

спеко́вище

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спековище — -а, с., розм. Те саме, що спекота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Збан., Курил. о-ви, 1963, 52). Словник української мови в 11 томах