1. Словник української мови в 11 томах

спековище

СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́.

Надворі спековище, а в курені прохолода (Збан., Курил. о-ви, 1963, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спековище — спеко́вище іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спековище — -а, с., розм. Те саме, що спекота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спековище — СПЕКО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. Надворі спековище, а в курені прохолода (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах