сплодити
НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет., ПОЯВИ́ТИ заст. (про жінку); ВИ́ВЕСТИ (про тварину); ПРИВЕСТИ́, ПРИНЕСТИ́, ВИ́ПЛОДИТИ, СПЛОДИ́ТИ рідше (щодо тварини — стилістично нейтральне, щодо жінки — розм. або зневажл.); НАПЛОДИ́ТИ, РОЗПЛОДИ́ТИ, НАВОДИ́ТИ, НАМНО́ЖИТИ рідше (щодо тварини — розм., щодо жінки — розм. або зневажл.: народити яку-небудь, звичайно велику, кількість дітей або малят); НАЛУПИ́ТИ вульг. (дітей). — Недок.: наро́джувати, роди́ти, виво́дити, приво́дити, прино́сити, випло́джувати, плоди́ти, розпло́джувати, намно́жувати. Вона прагне бачити дітей, що їх народила і виплекала (Л. Смілянський); Хижая вовчиця у своїм гнізді смердючім родить хижих вовченят (І. Франко); Моя мати вродила мене сиротою (Ю. Яновський); Породила Мотря за три роки трьох синів (Панас Мирний); Мати спородила його серед мовчазних снігів (П. Загребельний); Сова кричить... "Се якась дівка знайде дитину" (Ганна Барвінок); Ми молили собі у Господа хлопчика, а молодиця розсипалась дівчинкою! (О. Стороженко); Сповила убога мати сина В Моринцях на нашій Україні (М. Рильський); Бог дасть появити дитину, — готові няньки (Ганна Барвінок); — Що нам Бог дає за рік? Га? Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка — дає лоша, вівця — окочується ягнятком (М. Стельмах); Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку... (С. Чорнобривець); (Відьма (приспівує):) Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. Наплодила, наводила, Та нема де діти (Т. Шевченко); — Ні до чого вам діла нема. ..Хай матерів ґвалтують поганці, а сестер та наречених продають у гареми розплоджувати татарчат (З. Тулуб); — Прожили ви не менший за мій вік, а помрете, й сліду по вас не зостанеться. Налупили дітей, та що з того? (Л. Яновська).
Словник синонімів української мови