сплюх
ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М. Стельмах); — Збирався куций іти на ведмедя, та з переляку подох, — сказав Берник (І. Муратов); Він (Заєць) розігнався щосили, перестрибнув Потічок одним махом — і тільки вони його й бачили над водою. — От і порадив нам куцохвостий! — сказав з докором Гриб Капелюшник (П. Козланюк); Косоокий здивовано повів головою і, ніби неохоче, поплигав у кущі (О. Гончар).
СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О. Маковей); — Нічого, Володимире. Ну, ляпнуло собі щось перед сном оце дрімайло (М. Стельмах); — І не сором дівці отакій соні бути? (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови