сповідь

СПО́ВІДЬ (церковний обряд), ПОКАЯ́ННЯ, КАЯТТЯ́. Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована (О. Довженко); (Хвора:) А для таких, як я, в раю немає місця. (Черниця:) Все переможе щире каяття (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. сповідь — (зізнання перед Богом у скоєних гріхах) зізнання; (висловлювання жалю) каяття, покаяння.  Словник синонімів Полюги
2. сповідь — спо́відь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. сповідь — (дія) каяття, покаяння, фр. дух <н. як на духу>; (зміст висловленого) зізнання, покаяння, відверта розповідь.  Словник синонімів Караванського
4. Сповідь — див. Таїнство Сповіді  Словник церковно-обрядової термінології
5. сповідь — [спов'ід'] -д'і, ор. -д':у, р. мн. -деий  Орфоепічний словник української мови
6. сповідь — -і, ж. 1》 У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. Як на сповіді — відверто, щиросердно, нічого не приховуючи. 2》 перен. Відверте зізнання в чому-небудь, розповідь про щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. сповідь — СПО́ВІДЬ, і, ж. 1. У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів; одне з християнських таїнств. Вона жалкувала Явдохи: вона бачила тут кару божу.  Словник української мови у 20 томах
8. сповідь — У католицизмі і православ'ї визнання гріхів перед священиком з метою отримання відпущення гріхів від імені Бога й Церкви; загальновживана назва таїнства спокути; практику с. відкидають протестантські Церкви.  Універсальний словник-енциклопедія
9. сповідь — як (мов, ні́би і т. ін.) на спо́віді, зі сл. призна́тися, розказа́ти і т. ін. Відверто, нічого не приховуючи. Нічого робити бідному чоловікові: взяв та й признався князеві, як на сповіді (О.  Фразеологічний словник української мови
10. сповідь — Спо́відь, -віді, -віддю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. сповідь — СПО́ВІДЬ, і, ж. 1. У православній і католицькій церкві — обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. Вона жалкувала Явдохи: вона бачила тут кару божу.  Словник української мови в 11 томах
12. сповідь — Сповідь, -ді ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся. Мет. 371.  Словник української мови Грінченка