сповідь
спо́відь
-і, ж.
1》 У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів.
Як на сповіді — відверто, щиросердно, нічого не приховуючи.
2》 перен. Відверте зізнання в чому-небудь, розповідь про щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови