спортсмен

СПОРТСМЕ́Н, ФІЗКУЛЬТУ́РНИК.

Значення в інших словниках

1. спортсмен — спортсме́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спортсмен — г. спортовець, (молодий) юніор; (переможець) чемпіон; (що вчить інших) тренер; п! АТЛЕТ.  Словник синонімів Караванського
3. спортсмен — [спорцмен] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
4. спортсмен — -а, ч. Той, хто систематично займається спортом (добровільно або в зв'язку з професією).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спортсмен — СПОРТСМЕ́Н, а, ч. Той, хто систематично займається спортом (добровільно або в зв'язку з професією). Хлопчина високий і стрункий, завзятий спортсмен, якого в усьому полку знали, як весельчака і балакуна (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. спортсмен — Спортсме́н, -на; -ме́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спортсмен — СПОРТСМЕ́Н, а, ч. Той, хто систематично займається спортом (добровільно або в зв’язку з професією). Хлопчина високий і стрункий, завзятий спортсмен, якого в усьому полку знали, як весельчака і балакуна (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах