споруда
БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). — Пор. буди́нок, спору́да.
СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.
Словник синонімів української мови