1. Словник синонімів української мови

споруда

БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). — Пор. буди́нок, спору́да.

СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споруда — спору́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. споруда — Будова, будівля, забудовання; спорудження, (маленька) споруденя, міні-споруда; (дія) споруджання. Словник синонімів Караванського
  3. споруда — [споуруда] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  4. споруда — -и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Водовипускна споруда — гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об'єкти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (О. Гончар); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови у 20 томах
  6. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (Гончар, Тронка, 1963, 295); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови в 11 томах
  7. споруда — Споруда, -ди ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо. К. Бай. 71. Словник української мови Грінченка