1. Великий тлумачний словник сучасної мови

споруда

спору́да

-и, ж.

Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова.

Водовипускна споруда — гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об'єкти.

Водозабірна споруда — гідротехнічна споруда для забирання води у водопровід із водойми, водотоку або підземного джерела води.

Водопідпірна споруда — гідротехнічна споруда на водотоці для піднімання рівня води.

Водопровідна споруда — конструктивний елемент трубопроводу, який виконує одну з таких функцій: забирання, піднімання, обробку, зберігання й розподіл води.

Захисна споруда — інженерна споруда, призначена для вкривання й тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути внаслідок стихійного лиха, аварії чи катастрофи на потенційно небезпечних об'єктах або в районах розташування цих об'єктів, а також від дії сучасних уражаючих засобів.

Інфільтраційна споруда — споруда для забирання підземних вод або їх штучного поповнення.

Каналізаційна споруда — споруда, яка є елементом каналізації (каналізаційний колектор, каналізаційна мережа, біологічний ставок та ін.).

Очисна споруда — споруда для очищення води.

|| розм. Яке-небудь саморобне пристосування, пристрій, предмет і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споруда — спору́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. споруда — Будова, будівля, забудовання; спорудження, (маленька) споруденя, міні-споруда; (дія) споруджання. Словник синонімів Караванського
  3. споруда — [споуруда] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  4. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (О. Гончар); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови у 20 томах
  5. споруда — БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
  6. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (Гончар, Тронка, 1963, 295); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови в 11 томах
  7. споруда — Споруда, -ди ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо. К. Бай. 71. Словник української мови Грінченка