1. Словник української мови в 11 томах

споруда

СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова.

Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (Гончар, Тронка, 1963, 295);

Ввечері ми були в горійському театрі. Це — нова, досить велика, прекрасна своєю архітектурою споруда (Вол., Сади.., 1950, 116);

Найкращі споруди країни — палаци спорту і стадіони, манежі.., іподроми, басейни, ігрові зали — розчиняють двері кращим з кращих атлетів, переможцям спартакіад союзних республік (Рад. Укр., 16.VII 1971, 4);

*Образно. Вчепившись за якусь думку, він боявся згубити її, боявся, що вся нашвидку сконструйована ним споруда розвалиться (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 100);

// розм. Яке-небудь саморобне пристосування, пристрій, предмет і т. ін.

Данило.. підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами (Стельмах, II, 1962, 164);

Вона, сміючись, казала на мене.. «праху» (човен), бо я був тонкий і довгий, як ця легенька споруда для плавання (Ю. Янов., II, 1958, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споруда — спору́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. споруда — Будова, будівля, забудовання; спорудження, (маленька) споруденя, міні-споруда; (дія) споруджання. Словник синонімів Караванського
  3. споруда — [споуруда] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  4. споруда — -и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Водовипускна споруда — гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об'єкти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (О. Гончар); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови у 20 томах
  6. споруда — БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
  7. споруда — Споруда, -ди ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо. К. Бай. 71. Словник української мови Грінченка