споруда

Значення в інших словниках

1. споруда — спору́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. споруда — Будова, будівля, забудовання; спорудження, (маленька) споруденя, міні-споруда; (дія) споруджання. Словник синонімів Караванського
3. споруда — -и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Водовипускна споруда — гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об'єкти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (О. Гончар); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови у 20 томах
5. споруда — БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
6. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (Гончар, Тронка, 1963, 295); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови в 11 томах
7. споруда — Споруда, -ди ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо. К. Бай. 71. Словник української мови Грінченка