споруда

СПОРУ́ДА, и, ж.

Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова.

Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (О. Гончар);

Ввечері ми були в горійському театрі. Це – нова, досить велика, прекрасна своєю архітектурою споруда (І. Волошин);

Встановлення очисних споруд;

Ефективна дія очисних споруд;

Захисні споруди;

* Образно. Вчепившись за якусь думку, він боявся згубити її, боявся, що вся нашвидку сконструйована ним споруда розвалиться (Ю. Бедзик);

// розм. Яке-небудь саморобне пристосування, пристрій, предмет і т. ін.

Данило .. підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами (М. Стельмах);

Вона, сміючись, казала на мене .. “праху” (човен), бо я був тонкий і довгий, як ця легенька споруда для плавання (Ю. Яновський).

(1) Рибопропускна́ спору́да – комплекс гідротехнічних споруд для пропускання риби з нижнього б'єфа у верхній і назад;

(2) Спорти́вні спору́ди – споруди і комплекси будов призначені для тренувань і змагань з різних видів спорту;

(3) Фортифікаці́йні спору́ди – оборонні споруди (окопи, траншеї, сховища і т. ін.) для успішного ведення бою і захисту від дій противника.

До відомих в історії діл Гната Ґалаґана належить, між іншим, будівництво української лінії укріплень і фортифікаційних споруд на річці Орелі проти татар і турків (Ф. Бурлака);

Обороні Вишгорода сприяли природні умови місцевості та міцні фортифікаційні споруди (з наук. літ.).

△ (4) Гідротехні́чна спору́да – інженерна споруда для використання водних ресурсів або для боротьби з руйнівною дією водної стихії.

Кожна гідротехнічна споруда, особливо в складних умовах – це своєрідна школа і лабораторія, яка примножує досвід гідробудівництва, рухає його вперед (з наук.-попул. літ.);

Дина́міка спору́д див. дина́міка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споруда — спору́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. споруда — Будова, будівля, забудовання; спорудження, (маленька) споруденя, міні-споруда; (дія) споруджання. Словник синонімів Караванського
  3. споруда — [споуруда] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  4. споруда — -и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Водовипускна споруда — гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об'єкти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. споруда — БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
  6. споруда — СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (Гончар, Тронка, 1963, 295); Ввечері ми були в горійському театрі. Словник української мови в 11 томах
  7. споруда — Споруда, -ди ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо. К. Бай. 71. Словник української мови Грінченка