Значення в інших словниках
-
споруда —
спору́да іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
споруда —
Будова, будівля, забудовання; спорудження, (маленька) споруденя, міні-споруда; (дія) споруджання.
Словник синонімів Караванського
-
споруда —
-и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Водовипускна споруда — гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об'єкти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
споруда —
СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (О. Гончар); Ввечері ми були в горійському театрі.
Словник української мови у 20 томах
-
споруда —
БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик).
Словник синонімів української мови
-
споруда —
СПОРУ́ДА, и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височезну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей (Гончар, Тронка, 1963, 295); Ввечері ми були в горійському театрі.
Словник української мови в 11 томах
-
споруда —
Споруда, -ди ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо. К. Бай. 71.
Словник української мови Грінченка