співчутливий

ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" (в'язнів) була собі дівчина як дівчина.., добра, чула, не дурна (В. Винниченко); — Ти чуйний товариш, я так і знав (Є. Гуцало); У чутливого на жіноче ридання Марка Крутояра несподівано заперчило в горлі (А. Шиян); У неї душа чутка, вона зрозуміла серцем, що довше мені тут зоставатись не можна (Ганна Барвінок); Гостей ціла низка, прихильні, звичайні (А. Кримський); Ох, як хочеться мені цього вечора хоч краплину ласки з твоїх очей чи хоч співчутливого слова (Ю. Мушкетик); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Б. Грінченко); Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Панас Мирний). — Пор. 1. до́брий, добрози́чли́вий.

Значення в інших словниках

1. співчутливий — співчутли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. співчутливий — Жалісливий, чуйний, чулий;& спочутливий, спочуйливий.  Словник синонімів Караванського
3. співчутливий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
4. співчутливий — -а, -е. 1》 Який зі співчуттям ставиться до інших; чуйний. 2》 Який виражає співчуття, доброзичливе, прихильне ставлення. || Сповнений співчуття, чуйності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. співчутливий — СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який із співчуттям ставиться до інших; чуйний. – В умовах зими працювати на бетонуванні куди складніше, – наче співчутливий порадник, нагадав секретар (О. Гуреїв); На Карпатах кінь підбився в мене: “Мила нене! Як же воно буде?...  Словник української мови у 20 томах
6. співчутливий — СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який із співчуттям ставиться до інших; чуйний. — В умовах зими працювати на бетонуванні куди складніше,— наче співчутливий порадник, нагадав секретар (Гур., Друзі.., 1959, 173); На Карпатах кінь підбився в мене: «Мила нене!...  Словник української мови в 11 томах