спілий
СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Коцюбинський); Все повітря пахощами дише З полонин від свіжих перекосів, Із зрубів від спілої малини (І. Франко); Росте величний дуб, де впав дозрілий жолудь (М. Рильський); Тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови