спілий
спі́лий
-а, -е.
Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий.
Спілий ґрунт — ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур.
Спілий ліс — ліс, який досяг граничного віку й придатний для використання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови