стрибнути

СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П. Грабовський); Хлопці повлазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс.. Я довго дивився та й думав: "Ви скакаєте в воду, як маленькі, а от я скочу так, як плигають парубки з каменя або з гатки в воду" (І. Нечуй-Левицький); — Хочу, щоб ти (Катре) не цибала бездумно, наче кізка. Життя не луг (Н. Рибак); Козенята.. вибрикували на довгих тонких ніжках (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. стрибнути — стрибну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стрибнути — див. стрибати  Словник синонімів Вусика
3. стрибнути — [стриебнутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. стрибнути — СТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до стриба́ти 1–3, 5. Ціпок засвистів у повітрі, корова стрибнула й побігла далі (М. Коцюбинський); Карпо стрибнув і, не здержавшись, покотивсь у яр (Панас Мирний); Вона довго шукала хвіртки, а не знайшовши...  Словник української мови у 20 томах
5. стрибнути — -ну, -неш, док. Однокр. до стрибати 1-3), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стрибнути — СТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до стриба́ти 1-3, 5. Ціпок засвистів у повітрі, корова стрибнула й побігла далі (Коцюб., І, 1955, 99); Карпо стрибнув і, не здержавшись, покотивсь у яр (Мирний, І, 1954, 246); Вона довго шукала хвіртки...  Словник української мови в 11 томах
7. стрибнути — Стриба́ти, -ба́ю, -єш, одн. в. стрибну́ти, -бну́, -не́ш гл. Скакать, прыгать, прыгнуть. Близько видати, далеко стрибати. Ном. № 11423. --------------- Стрибнути см. стрибати.  Словник української мови Грінченка