стригунець

ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар); А біля воза бігає лошатко (Д. Павличко); Він пішов на ярмарок і купив лошачка. Носив йому трави, напував джерельною водичкою і чекав, аби лошачок виріс у доброго коня (казка); Жереб'я схопилося, потрусилося, і з'явився з нього прекрасний Татош (казка); Верхи з поля гнав лошат-стригунів брат Федот (М. Рудь); І от, натомлені, притихлою ходою Вони (коні) вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський); Який тут розум.. — розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть! Стрижчаті б дав, то й я б (Шкапа) поїла (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. стригунець — стригуне́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стригунець — див. кінь  Словник синонімів Вусика
3. стригунець — СТРИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до стригу́н. – Може, як позичить Данько грошей, то й стригунців придбаємо... Овес у нас добре зародив (М.  Словник української мови у 20 томах
4. стригунець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до стригун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стригунець — СТРИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до стригу́н. — Може, як позичить Данько грошей, то й стригунців придбаємо… Овес у нас добре зародив (Стельмах, II, 1962, 404); — А я от що, панове, думаю: чим грати на гроші, так краще я поставлю двох хортів, а...  Словник української мови в 11 томах
6. стригунець — Стригун, -на м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Вас. 197. ум. стригунець.  Словник української мови Грінченка