стригун

ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар); А біля воза бігає лошатко (Д. Павличко); Він пішов на ярмарок і купив лошачка. Носив йому трави, напував джерельною водичкою і чекав, аби лошачок виріс у доброго коня (казка); Жереб'я схопилося, потрусилося, і з'явився з нього прекрасний Татош (казка); Верхи з поля гнав лошат-стригунів брат Федот (М. Рудь); І от, натомлені, притихлою ходою Вони (коні) вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський); Який тут розум.. — розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть! Стрижчаті б дав, то й я б (Шкапа) поїла (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. стригун — стригу́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стригун — див. кінь  Словник синонімів Вусика
3. стригун — СТРИГУ́Н, а́, ч. Однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву. Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались, вже й виїжджати їх почав (Грицько Григоренко)...  Словник української мови у 20 томах
4. стригун — стригу́н перукар (ст): Стриження коштувало у пересічного фризієра цілих десять крейцарів, або п'ять дутків; та студенти нашої кляси зробили велике відкриття, що стригун-жид при Домініканській вулиці, ч. 9 стриже за чотири крейцари, або за два дутки.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. стригун — -а, ч. Однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стригун — СТРИГУ́Н, а́, ч. Однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву. Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались, вже й виїжджати їх почав (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах