стрімчастий
КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Круті схили вигиналися то вправо, то вліво, то пологими, то стрімкими западинами (І. Цюпа); Стрімчаста скеля постала над кручею (С. Журахович); Ніна проводила човен біля самого каменя. Він спускався в море, як прямовисна важка стіна (В. Собко); Вони (сарни).. сковзали по простовисних схилах (Ю. Смолич); Герман не вийшов, а майже вибіг на горб, хоч сей був досить прикрий (І. Франко); Користуючись темрявою, спішений загін хазарів.. переплив на обривистий протилежний берег (Д. Міщенко); Світило сонце на зелені вали води, на буруни.. й на обривчасту високу скелю (Ю. Яновський); На стрімкій, обірваній скелі.. не так легко злізти в долину (І. Франко); Зрідка назустріч закоханим випливали невеличкі пагорби — степові крутобокі могили (І. Муратов).
Словник синонімів української мови