Великий тлумачний словник сучасної мови

стрімчастий

стрімча́стий

-а, -е.

Те саме, що стрімкий 1), 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стрімчастий — стрімча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. стрімчастий — див. крутий  Словник синонімів Вусика
  3. стрімчастий — СТРІМЧА́СТИЙ, а, е. Те саме, що стрімки́й 1, 3. На правому березі Дону .. узбережжя випирає високими, стрімчастими горбами (Іван Ле і О. Левада); Стрімчаста скеля постала над кручею, як вічний вартовий (С. Журахович); Мури сьогодні хмурніші, ніж всі дні.  Словник української мови у 20 томах
  4. стрімчастий — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків).  Словник синонімів української мови
  5. стрімчастий — Стрімча́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стрімчастий — СТРІМЧА́СТИЙ, а, е. Те саме, що стрімки́й 1, 3. На правому березі Дону.. узбережжя випирає високими, стрімчастими горбами (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 227); Стрімчаста скеля постала над кручею, як вічний вартовий (Жур., Вечір..  Словник української мови в 11 томах
  7. стрімчастий — Стрімчастий, -а, -е = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.  Словник української мови Грінченка