стрічний

ЗУСТРІ́ЧНИЙ (який рухається назустріч або має напрям руху, протилежний чомусь), СТРІ́ЧНИЙ розм., ПЕРЕСТРІ́ЧНИЙ діал.; СУПРОТИ́ВНИЙ (про вітер, течію тощо). З гуркотом і брязкотом проносились зустрічні поїзди (М. Трублаїні); Коли вдалині показувався стрічний пароплав, "Комсомол" гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (О. Донченко); Вітри крутнулись перестрічні (П. Тичина); Пліт.. наче страшився таємничої глибини і могутності супротивної течії (С. Голованівський).

Значення в інших словниках

1. стрічний — стрі́чний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрічний — СТРІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зустрі́чний. Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (М. Коцюбинський); Коли вдалині показувався стрічний пароплав, “Комсомол” гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (О.  Словник української мови у 20 томах
3. стрічний — -а, -е, розм. Те саме, що зустрічний. || у знач. ім. стрічні, -них, мн. (одн. стрічний, -ного, ч.; стрічна, -ної, ж.).Люди, які зустрічаються, трапляються кому-небудь на шляху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрічний — СТРІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зустрі́чний. Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (Коцюб., II, 1955, 158); Коли вдалині показувався стрічний пароплав, «Комсомол» гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (Донч.  Словник української мови в 11 томах
5. стрічний — Стрічний, -а, -е Встрѣчный.  Словник української мови Грінченка