студня

КРИНИ́ЦЯ (вузька й глибока яма, викопана до водоносних шарів і захищена зрубом від обвалів, призначена для добування води), КОЛО́ДЯЗЬ, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал.; КО́ПАНКА, СТУ́ДНЯ діал., СТУ́ДЕНЬ діал. (перев. без зрубу). Поприбігали люди до криниці й наливали коновками воду в відра (Лесь Мартович); Господиня, дружина Горпищенкова, йде з відрами до колодязя набрати води (О. Гончар); Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (С. Руданський); Падають навколо бабусі жовті груші з грушки.. Вона відкладає шитво, збирає їх і кидає в копанку (Григір Тютюнник); Біля обмерзлого студня, димлячи парою, на всі груди іржали відгодовані огирі (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. студня — Сту́дня: — криниця [18;29,II-IV,XII] — криниця, колодязь [10]  Словник з творів Івана Франка
2. студня — сту́дня іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. студня — СТУ́ДНЯ, і, ж., діал. Криниця без зрубу. – Не досить, що ходить на мою студню, що я за нею ворота зачиняю, та й ще хоче, щоб я тягав для її корови воду..! (М. Томчаній); Вбили [брата], порубали, Кинули до студні (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах
4. студня — студня, студенець колодязь, криниця див. студенець  Словник застарілих та маловживаних слів
5. студня — -і, ж., діал. Криниця без зрубу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. студня — СТУ́ДНЯ, і, ж., діал. Криниця без зрубу. — Не досить, що ходить на мою студню, що я за нею ворота зачиняю, та й ще хоче, щоб я тягав для її корови воду..! (Томч., Жменяки, 1964, 48); Вбили [брата], порубали, Кинули до студні (Павл., Бистрина, 1959, 140).  Словник української мови в 11 томах