схильний
ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал. Це буває: чоловік здатний на героїчний вчинок у бою, а складного завдання сам розв'язати не може (Ю. Смолич); Мені здається, що він спроможний і чуже горе відчути (Ірина Вільде); Спустив (Славко) голову вдолину і роздумував, який він ні до чого не придатний на світі (Лесь Мартович); — Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (І. Нечуй-Левицький); Річенко увесь піднявся; огнем горіло його обличчя, і на все був він тепер спосібний (Г. Хоткевич); Йти Юра не годний — він ледве переступає і припадає, навіть і сам не знає, на котру з ніг (Ю. Смолич); (Селянин:) Чи ви судні хоч борозну рівно прогнати, або снопка на воза скласти? (Леся Українка). — Пор. 1. схи́льний.
СХИ́ЛЬНИЙ до чого і з інфін. (який має потяг до чогось, природні дані, хист), НАХИ́ЛЬНИЙ до чого, розм. Містечко Березань добре знане через жартівливе прислів'я, яке відоме в нас кожному: "Станція Березань — кому треба — вилізай!" Прислів'я, яке вигадав веселий, завжди схильний до гумору, до іронії наш народ (В. Дарда); — Ми живемо не в таких багатих дачах. Моя жінка нахильна до сільської ідилії (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. зда́тний.
СХИ́ЛЬНИЙ перев. з інфін. (який має який-небудь намір, погоджується на якісь дії, вчинки і т. ін.), ЛА́ДНИЙ (ЛА́ДЕН), ЗГО́ДНИЙ, ГОТО́ВИЙ (ГОТО́В). Дехто схильний піддавати Шевченкові вірші суцільній і послідовній силаботонізації (М. Рильський); Вона була ладна попросити професора взяти й її з собою до Галаца (Ю. Смолич); (Голоси:) Коли ж се буде? Ми не згодні ждати! (Леся Українка); — А я, люди добрі, ..готовий помогти кожному з вас чим можу (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови