тлумак

КЛУ́НОК (торба або невеликий мішок з чим-небудь, пристосовані для носіння їх за плечима), ОКЛУ́НОК, КЛУМА́К, ТЛУМА́К розм. Чоловіки спочатку почали подавати клунки. Мар'ян взяв у дорогу три мішки: в одному було різне хатнє начиння, в другому — зерно, а в третьому, найменшому — одежа (М. Стельмах); Після врожаю Плахотку можна було іноді бачити з оклунком зерна у жигаївській пивниці, де він напивався (А. Шиян); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клумаків збіжжя нового урожаю (А. Іщук); Савчиха трохи тлумака не згубила — тяжкий такий (О. Маковей).

Значення в інших словниках

1. тлумак — тлума́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тлумак — ТЛУМА́К, а́, ч., розм. Те саме, що клу́нок 1, 2. Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила – тяжкий такий! (О. Маковей); Раз їхав мужик дорогою, а жінка йшла до міста і несла на плечах спорий тлумак (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. тлумак — тлу́ма́к (тлу́мок) 1. великий клунок чи пакунок (ст): Уяви собі, я спокійно стояла, а якась малпа своїми тлумаками як гаратне мене по нозі.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. тлумак — -а, ч., розм. Те саме, що клунок 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тлумак — ТЛУМА́К, а́, ч., розм. Те саме, що клу́нок 1, 2. Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила — тяжкий такий! (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах