тлумак
ТЛУМА́К, а́, ч., розм. Те саме, що клу́нок 1, 2.
Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила — тяжкий такий! (Мак., Вибр., 1954, 101);
Раз їхав мужик дорогою, а жінка йшла до міста і несла на плечах спорий тлумак (Україна.., І, 1960, 282).
Словник української мови (СУМ-11)