тлумак

ТЛУМА́К, а́, ч., розм.

Те саме, що клу́нок 1, 2.

Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила – тяжкий такий! (О. Маковей);

Раз їхав мужик дорогою, а жінка йшла до міста і несла на плечах спорий тлумак (із журн.).

Значення в інших словниках

1. тлумак — тлума́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тлумак — тлу́ма́к (тлу́мок) 1. великий клунок чи пакунок (ст): Уяви собі, я спокійно стояла, а якась малпа своїми тлумаками як гаратне мене по нозі.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. тлумак — -а, ч., розм. Те саме, що клунок 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тлумак — КЛУ́НОК (торба або невеликий мішок з чим-небудь, пристосовані для носіння їх за плечима), ОКЛУ́НОК, КЛУМА́К, ТЛУМА́К розм. Чоловіки спочатку почали подавати клунки.  Словник синонімів української мови
5. тлумак — ТЛУМА́К, а́, ч., розм. Те саме, що клу́нок 1, 2. Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила — тяжкий такий! (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах