трухлявий

ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (прислів'я); Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак); В селі стояв запах трухлого дерева, прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець); В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін); Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб); Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко); Підлегле борошно (Словник Б. Грінченка); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький); На стежці лежала гниленька слива (Ю. Яновський). — Пор. трухля́вий.

ТРУХЛЯ́ВИЙ (який від давності, дії вологи, гниття тощо зробився крихким, ламким), ТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПРОТРУ́ХЛИЙ, ПРОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПОРОХНЯ́ВИЙ (ПОРОХНА́ВИЙ). Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (О. Донченко); Ось моя школа з вишняком під битими вікнами, з трухлим гостинним ґанком (С. Васильченко); Кілька копачів розкопували курган. З широкої ями виступали потрухлі деревини зрубу (Г. Коцюба); Він з тріском розчинив протрухлі двері (М. Стельмах); Екскурсійна група залишила нарешті те протрухлявіле ханське гніздовище (О. Гончар); Шалівки старі і порохняві (Я. Качура). — Пор. 1. гнили́й.

Значення в інших словниках

1. трухлявий — (який від давності та інших причин став крихким, непридатним) трухлий, порохнявий, скрушілий, струхлявілий.  Словник синонімів Полюги
2. трухлявий — трухля́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. трухлявий — див. гнилий; зіпсований; пухкий; слабий; старий  Словник синонімів Вусика
4. трухлявий — Порохнявий, зрешілий  Словник чужослів Павло Штепа
5. трухлявий — ТРУХЛЯ́ВИЙ, а, е. 1. Який від давності, дії вологи, гниття і т. ін. зробився крихким, ламким; який перетворюється на потерть, порохню тощо. Вкупі з матір'ю він день у день порається коло хати. Розкрив її, оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає.  Словник української мови у 20 томах
6. трухлявий — -а, -е. 1》 Який від давності, дії вологи, гниття і т. ін. зробився крихким, ламким; який перетворюється на потерть, порохню тощо. 2》 перен. Дуже старий (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. трухлявий — Трухля́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. трухлявий — ТРУХЛЯ́ВИЙ, а, е. 1. Який від давності, дії вологи, гниття і т. ін. зробився крихким, ламким; який перетворюється на потерть, порохню тощо. Вкупі з матір’ю він день у день порається коло хати.  Словник української мови в 11 томах
9. трухлявий — Трухлявий, -а, -е Трухлый, гнилой (о раст.). Трухлявий пень. Стор.  Словник української мови Грінченка