трухлий

ТРУХЛЯ́ВИЙ (який від давності, дії вологи, гниття тощо зробився крихким, ламким), ТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПРОТРУ́ХЛИЙ, ПРОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПОРОХНЯ́ВИЙ (ПОРОХНА́ВИЙ). Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (О. Донченко); Ось моя школа з вишняком під битими вікнами, з трухлим гостинним ґанком (С. Васильченко); Кілька копачів розкопували курган. З широкої ями виступали потрухлі деревини зрубу (Г. Коцюба); Він з тріском розчинив протрухлі двері (М. Стельмах); Екскурсійна група залишила нарешті те протрухлявіле ханське гніздовище (О. Гончар); Шалівки старі і порохняві (Я. Качура). — Пор. 1. гнили́й.

Значення в інших словниках

1. трухлий — тру́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. трухлий — Перетрухлий, порохнявий, гнилий, зотлілий; (хто) Р. старий.  Словник синонімів Караванського
3. трухлий — див. гнилий  Словник синонімів Вусика
4. трухлий — ТРУ́ХЛИЙ, а, е. Те саме, що трухля́вий. В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (І. Франко); Ми перейшли в другий куток саду. Посідали під гущавиною на старій трухлій лавочці (С.  Словник української мови у 20 томах
5. трухлий — -а, -е. Те саме, що трухлявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трухлий — ТРУ́ХЛИЙ, а, е. Те саме, що трухля́вий. В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (Фр., XIII, 1954, 306); Ми перейшли в другий куток саду. Посідали під гущавиною на старій трухлій лавочці (Вас.  Словник української мови в 11 томах
7. трухлий — Трухлий, -а, -е Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.  Словник української мови Грінченка