Словник синонімів української мови

трюхати

Ї́ХАТИ (про людей — пересуватися на якомусь із видів транспорту), ІТИ́ (ЙТИ), КОТИ́ТИ розм., ПОГАНЯ́ТИ розм.; МЧА́ТИ, МЧА́ТИСЯ, ЛЕТІ́ТИ, НЕСТИ́СЯ, ГНА́ТИ розм., ГНА́ТИСЯ розм., МАЙНУВА́ТИ діал. (швидко); СКАКА́ТИ (на коні); ТРЮ́ХАТИ розм. (верхи, повільно); ПЕ́РТИ фам. (на значну відстань). Їхав Кармель далі та все тільки оглядавсь на село Лани (Марко Вовчок); Мати Кібела Пишно в короні зубчатій по Фрігії іде в колісниці (М. Зеров); Кілька разів шофер зупинявся в селах.., скидав ящики з посудом і залізом.. і котив далі (В. Кучер); Дома жінка, діти Батька ждуть і хліба ждуть, Треба далі поганяти, З дому ж виїхав давно (П. Дорошко); Він ("Запорожець") мчав ґрунтовою дорогою поміж високою й густою пшеницею (І. Сочивець); З'їхавши на високий кряж, озирнувсь Кирило Тур, аж із-під гаю хтось мчиться навзаводи на сивому коні (П. Куліш); Він летів пишною каретою й насилу наздогнав Єремію (І. Нечуй-Левицький); Кінна розвідка неслася вздовж вулиці і топтала ворогів (О. Довженко); Шляхом від Бахчисарая до Ак-мечеті гнав вершник шаленим галопом (О. Іваненко); — Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? — До якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували (Т. Шевченко); Скаче вершник по полю, не жаліє коня (С. Голованівський); Попереду верхи трюхав конем Василь Назарович Боженко (Ю. Смолич); Зараз бригада прибула сюди, на останній штурм. Цілу добу перли на повному газі, щоб встигнути... (О. Гончар).

ТРЮ́ХАТИ розм. (про тварин, перев. про коней — бігти дрібною риссю), ТРЮХИ́КАТИ розм., ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм., ТРУ́ХАТИ розм., ТРУХИ́КАТИ розм. Трюхав вороний по накоченій вулиці, баско вигравав так, що й підганяти його не треба (І. Кириленко); Дорогою трюхикають низькорослі коненята (М. Стельмах); Конячка весело форкала, тюпала, сани.. немилосердно кидало з вибою у вибій (Ю. Збанацький); Хоч вовчиця з своїми виплодками й тюпачила за ним (вовком), але весь час норовила вона гризнути його за хляле стегно (П. Загребельний); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (О. Досвітній); Коні легко трухикали шляхом й нетерпляче одмахувалися хвостами на хазяйський батіг (Г. Епік).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. трюхати — трю́хати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. трюхати — див. бігти  Словник синонімів Вусика
  3. трюхати — ТРЮ́ХАТИ і рідко ТРУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). Захуджені коні о. Хведора зовсім потомились, аж перепались .. Коненята ледве трюхали (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. трюхати — і рідко трухати, -аю, -аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). || Повільно бігти (про людину). || Їхати верхи, трясучись від нешвидкого бігу коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трюхати — ТРЮ́ХАТИ і рідко ТРУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). Захуджені коні о. Хведора зовсім потомились, аж перепались.. Коненята ледве трюхали (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. трюхати — Трюхати, -хаю, -єш гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.  Словник української мови Грінченка