трюхати
трю́хати
і рідко трухати, -аю, -аєш, недок., розм.
Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня).
|| Повільно бігти (про людину).
|| Їхати верхи, трясучись від нешвидкого бігу коня.
Великий тлумачний словник сучасної української мови