уловимий

ВІДЧУ́ТНИЙ (доступний для сприйняття органами чуття), ЧУ́ТНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), УЛО́ВНИЙ. Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Собко); Ледь чутний дотик пальців; Ледь помітний північний вітрець відсвіжував обличчя (З. Тулуб); Директор кинув ледь уловимий докірливий погляд на Совинського (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. уловимий — улови́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. уловимий — УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін. Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (М.  Словник української мови у 20 томах
3. уловимий — (вловимий), -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін. Якого можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уловимий — УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. із сл. ледве, ледь і т. ін. Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах