Словник синонімів української мови

утрамбований

НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше, НАКА́ТАНИЙ розм., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) розм.; БИ́ТИЙ (уторований і широкий, довгий); УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ) (про поверхню землі — твердий, ущільнений, рівний від їзди, ходіння, ударяння тощо). Дорога до Яблунівки була гладко наїжджена, сніг утрамбований автомашинами (Д. Бедзик); Віз весело заторохкотів залізними шинами по в'їждженій дорозі (О. Донченко); Шлях, битий, вторований, ..перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Н. Рибак); Потім вискакує (Олег) на коня і першим вилітає на торовану путь (Д. Міщенко); Добре, хоч дорога накочена, — не грузнеш у снігу... (А. Тесленко); Дорога на Тартаку через Дальник рівна і вкочена, мов дзвін (В. Кучер); Колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький); Фельдшер ще поправив кожуха, хоча той не сповз; дорога рівна, накатана, та й поранений лежав нерухомо (П. Автомонов); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Панас Мирний); Широкий битий гостинець тягнувся.. серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Поки колісниці котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. утрамбований — утрамбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. утрамбований — див. сплюснутий  Словник синонімів Вусика
  3. утрамбований — УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утрамбува́ти. Впіймали крота і пустили його в довгий дерев'яний ящик, повний міцно утрамбованої землі (О. Копиленко); Вона розв'язала снопи.., допомогла перекинути їх на туго втрамбовану землю (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. утрамбований — (втрамбований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утрамбувати. || утрамбовано (втрамбовано), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утрамбований — УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утрамбува́ти. Впіймали крота і пустили його в довгий дерев’яний ящик, повний міцно утрамбованої землі (Коп., Як вони.., 1948, 12); Вона розв’язала снопи..  Словник української мови в 11 томах