утрамбований

утрамбо́ваний

(втрамбований), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до утрамбувати.

|| утрамбовано (втрамбовано), безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. утрамбований — утрамбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. утрамбований — див. сплюснутий  Словник синонімів Вусика
3. утрамбований — УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утрамбува́ти. Впіймали крота і пустили його в довгий дерев'яний ящик, повний міцно утрамбованої землі (О. Копиленко); Вона розв'язала снопи.., допомогла перекинути їх на туго втрамбовану землю (З.  Словник української мови у 20 томах
4. утрамбований — НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше...  Словник синонімів української мови
5. утрамбований — УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утрамбува́ти. Впіймали крота і пустили його в довгий дерев’яний ящик, повний міцно утрамбованої землі (Коп., Як вони.., 1948, 12); Вона розв’язала снопи..  Словник української мови в 11 томах