фрикативний

ЩІЛИ́ННИЙ лінгв. (який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення — про звук), ФРИКАТИ́ВНИЙ. За способом творення шуму приголосні поділяються на зімкнені, щілинні й дрижачі (з посібника); Фрикативні приголосні — приголосні звуки, що творяться тертям видихуваного повітря у вузькому проході між зближеними органами мови (з посібника).

Значення в інших словниках

1. фрикативний — фрикати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фрикативний — ФРИКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення (про звук); щілинний.  Словник української мови у 20 томах
3. фрикативний — -а, -е, лінгв. Який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення (про звук); щілинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фрикативний — Фрикати́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. фрикативний — ФРИКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення (про звук); щілинний.  Словник української мови в 11 томах