храп
МО́РДА (передня частина голови тварини), ПИ́СОК, ХРАП, ХРА́ПА розм. (перев. коней, великої рогатої худоби). Мати товче кота мордою в каганець (С. Васильченко); Узяв коня за повід — любовно погладив по морді лисого (А. Головко); Собаки кинулись до воріт з одчайдушним гавчанням, пробували просунути заслинені червоні писки під хвіртку (І. Микитенко); На бігу Козаков метнув нищвний погляд на Македона і люто вхопив свого рисака за храп (О. Гончар); Він чистив бугая, водив по корівнику, смикаючи за цепа, що з'єднувався з великим залізним кільцем, управленим бугаю в храпу (В. Кучер). — Пор. ри́ло.
Словник синонімів української мови