хребтина
СПИ́НА (задня частина тулуба людини), ХРЕБЕ́Т розм., ГОРБ розм., ХРЕБТИ́НА розм., ХОРБА́К діал. Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо (Панас Мирний); — Стій! — раптом штовхнув він візника в спину, — не бачиш, приїхав (М. Коцюбинський); Хлоп стоїть на кретовані З оберемком на хребті (І. Франко); Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим добром (прислів'я); І швендяв по селу підгопуючою ходою невдатний пасічник, покусаний, злий, із скособоченою хребтиною (В. Большак).
Словник синонімів української мови