церемонитися
ЦЕРЕМО́НИТИСЯ (виявляти зайву делікатність), ПА́НЬКАТИСЯ розм. Лікар не вважав за потрібне церемонитися з молодим батьком і попросив не порушувати в палаті спокою (С. Чорнобривець); — А ви, свахо, не панькайтеся мені з ним. Зять-то він зять, але й роботу всяку повинен знать (В. Кучер).
Словник синонімів української мови