цілина
ЦІЛИНА́ (ще не оброблена земля), ПЕРЕЛІ́Г, НОВИНА́, НЕЗАЙМА́НЩИНА. Народ зійшовсь та гук такий підняв, Мов цілину п'ять плугів орють (Є. Гребінка); Мені наснились рідні перелоги, В розливах нив співучі трактори (М. Стельмах); Ділянка жита край межі Росла на новині (О. Підсуха); Він рубає ліс, корчує поле, ставить доми — і в диких хащах на незайманщині постає нова оселя! (Ю. Смолич).
ЦІЛИНА́ (неходжене, неїжджене місце), ЦІЛИ́К розм., ЦІЛИ́ННИК розм. (Лицар:) Він без дороги йде все цілиною (Леся Українка); І все-таки Олексій з дороги звернув. Відшукав польову стежку, що мала завести його на цілинник, а звідти й на вибалок (В. Логвиненко).
Словник синонімів української мови